Небезпека, особливо коли людина до неї не звикла, може викликати непередбачувану реакцію навіть у найхоробріших людей.

— Що у вас із Тетяною? Нерозв'язні протиріччя чи просто посварилися?
— Ех, Андрію, у відносинах нічого простого в принципі не буває, тим більше з Тетянами.

- Міріам, ти ж не гейша. Ти моя дружина. Я завжди хотів, щоб ти поділяла зі мною прикрощі та радості, поразки та успіхи. Щоб ти була частиною мене, а я тебе.
- Я не хочу чути про всякі неприємні речі, Кевін, - твердо сказала вона. - Просто не хочу. Містер Мілтон правий. Це як черевики, які залишаєш за дверима, щоб не заносити додому бруд. Будинок  людини – це її персональний шматочок раю.

Смерть змінює людей не лише зовні. Я чув, що людина з кожною смертю ніби повертається назад у часі і чим більше часу минуло з останньої смерті, тим помітніше це відбувається. Але я думав це лише чутки…

Найефективніший спосіб заткнути генію рота  - це прийняти його ідеї на віру, визнати, що він велика людина, - і забути про нього.

... Душа, яка вчинила зраду, всяку несподіванку сприймає як початок відплати.

— Скажіть, коммандер, я хотів би знати, наскільки добре ви знаєтеся на діамантах?
— Це найтвердіша речовина, ріже скло. Його дарують на весілля. Діаманти замінили собак у ролі найкращого друга жінок.
— Приємно, що ви хоч у чомусь не є експертом.

Я буквально не знаю, хто такий. Це не перевірено. Я смішний? Я саркастичний? Сексуальний? Живий та душевний? Правша? Шульга? Азартний гравець? Борець? Боягуз? Зрадник? Брехень? Невростеник? Я думаю, зважаючи на все, рот  у мене точно є.

Залишитися одному жахливо, але раптом усвідомити це ще гірше.

- Ніхто нічого не знає. Так, а ти звідки знаєш, що завжди маєш рацію?
- Я не знаю. Але мені важко працювати, знаючи, що я не правий. (Звідки ти знаєш, що ти маєш рацію?
— Я не знаю. Але мені важко діяти, припускаючи протилежне.)