Я не був ні мізантропом, ні женоневісником, але мені подобалася самота. Добре сидіти собі десь у закутку, курити та попивати. Я завжди був найкращою компанією самому собі.

Я знаю, що щоб намалювати море дійсно добре, ви повинні дивитися на нього кожну годину, кожен день в тому самому місці, щоб ви могли зрозуміти, як ви повинні працювати в цьому конкретному місці, і саме тому я працюю над одними і тими ж сюжетами знову і знову і знову, чотири або навіть шість разів.

— Оленько, ти англійську пам'ятаєш?
- Сподіваюся. Шекспіра я в першотворі читала.
- Що ви говорите! Ось що означає освічена людина! Я теж колись знала закордонно. У мене навіть був знайомий француз із Одеси.

Невже нічого не змінилося? Або ні, не так. Невже ми так нічого не змінили?

Хто б міг подумати, що шлях до смерті може бути таким кайфовим! А шлях до смерті — це життя.

Мовчати – вірити самому собі.

Розбилася чарка - на щастя; розбилося щастя - до чарки.

Гей, сміливець, не нарікай на долю,
Не звинувачуй у своїх гріхах іншого.
Ти озирнися, побач свою провину,
Всі біди від тебе самого.
Ти не від тіні своєї страждаєш.
Що ж ти зробив, що не побачив дороги?
Що ж ти посіяв, щоби зібрати інший урожай?
Твої вчинки народжуються з душі та тіла.
Вони, як діти, прийдуть потім і схоплять тебе за поділ.

Коли в тебе народжується дитина, ти маєш звикнути до того, що з цього дня твоє серце б'ється в інших грудях.

Вступати відповідно до розумних вимог сучасної технічної цивілізації — це рухатися до загибелі. Її« розум» — у нестримному, тобто без розумному новаціонізмі, тобто безглуздому зростанні штучно вигадуваного і нав'язуваного, у результаті петля на шиї людини затягується все тугіше. І затягує її він сам.