Народ звільнений, але чи щасливий народ?

Істина – не в моді.

Море не винагороджує тих, хто надто тривожний, надто жадібний або надто нетерплячий. Розкопки у пошуках скарбу говорять не лише про нетерплячість та жадібність, а й про відсутність віри. Терпіння, терпіння і ще раз терпіння — саме йому вчить нас море. Терпіння та віра. Потрібно залишатися відкритим, невибагливим і вільним від думок, як сам морський берег — чекаючи на подарунок моря.

Філософія не прибрала всю гіркоту з мого життя, це й неможливо, але допомогла мені краще відчувати цей смак. У цьому її мета. Мудрість полягає не в тому, щоб любити щастя – для цього не потрібна ніяка філософія, – а в тому, щоб любити життя таким, яке воно  є – щасливе, нещасливе, гірке, солодке… І чим чіткіше ми відчуваємо її крихкість, тим ціннішим стає вона  для нас.

Я взагалі не люблю такі місця, де повно людей. В мене від цього клаустрофобія.

Все змінюється. Цей світ непостійний і оманливий. Все виявляється не тим, що здається.

Він сміється. Я уявляю його ямочки, у мене паморочиться голова і мені хочеться щоб він побачив мене такою – трохи розпатланою, милою, розгубленою, дитячою в чомусь…

Якось Раневську запитали, чи була вона колись закохана.
- Аякже, - відповіла Раневська, - коли мені виповнилося дев'ятнадцять років, я вступила в провінційну трупу і одразу ж закохалася у першого героя-коханця! Такий красень був! А я була страшна як смертний гріх. Я його очима їла, але він не звертав на мене уваги. Але одного разу раптом підійшов і сказав шикарним своїм баритоном:«Дітю, ви ж біля театру кімнату винаймаєте? Так чекайте сьогодні ввечері: буду у вас о сьомій годині».
Я побігла до антрепренера, грошей у рахунок платні взяла, вина купила, їжі всякої, одяглася, нафарбувалася - сиджу чекаю. О сьомій нема, о восьмій нема, о дев'ятій годині приходить... П'яний і з бабою!
«Діточку, – каже, – погуляйте десь пару годин, дорога моя!»
З того часу не те що закохуватися – дивитися на мужиків не можу: гади та мерзотники!

Закрийте Коран. Вільно озирнися.
І думай сам. Добром – завжди поділися.
Зла – ніколи не пам'ятай. А щоб серцем
Піднятися – до того, хто впав нагнись.