— У вас немає  підстав вважати, що це отруєння.
— Буде кльово, коли я матиму рацію.

Відданість - спосіб змусити когось зробити так, як тобі потрібно.

Життя небезпечне, Серена. Просто... носи шолом. Або можеш ганьбити один з моїх капелюшок.

Прем'єра - це фатальний момент, коли драматичний твір стає реальністю. До останньої репетиції ще можна було щось виправляти та рятувати. Вистава була незавершеною роботою, світом у становленні, зіркою, що народилася з хаосу. Прем'єра — це вираз відчайдушної рішучості надати нарешті п'єсу самій собі.

Я зараз розумію, що давно кохаю тебе. Це почуття жило глибоко-глибоко, я ніколи не давала йому волі. Воно було дружбою. Абсолютно щирою, без жіночих очікувань, які багато псують. Якщо чекаєш і в результаті не отримуєш, все найсвітліше змінюється ненавистю. Мені вистачало того, що ти був поряд. Не за два кроки від мене, не на сусідньому кріслі. Ти був у моєму житті – і цього було достатньо. Так, були чоловіки, яких я теж любила. Та не так.

Це аристократи, хлопчику. Вони собаку з'їли на тому, щоб не бачити і не помічати того, що в них під носом.

Можливо, в цьому світі ти всього лише людина, але для когось ти весь світ.

Але чи непорушність є абсолютно необхідною для існування? Хіба від прагнення затвердити непорушність не виникає огидне суперництво?

Дисципліна потрібна для того, щоб з того, що ви хочете найбільше і того, що ви хочете зараз, ви завжди обирали перше.

М'яз, який не працює, атрофується. Адже хоробрість це м'яз, незалежність це м'яз, амбітність це м'яз.