Хто бідний на любов, той скупиться навіть своєю ввічливістю.

Гаразд, беру тебе. Тебе не візьму, ти страшний.

І кожен малював собі картину щасливого майбутнього по-своєму, залежно від того, чого було позбавлено сьогодення.

Все добре, все добре... Боже мій. Світла звична юдоль. Але розболілося знову минуле, і не минає цей біль.

Перше враження дуже часто виявляється останнім.

Череп!
Мудрість дивиться з зяючих очних западин,
Тихо гниюча лобова кістка говорить без туману:
Немає  насолоди правдою в порожніх хвилюваннях,
Немає  краси і розуму натхнень у пожежі обману.
Ряд оголених зубів, викривлених тугою,
Сумно сміється з того, що ми славимо і нахабно ганьбимо...
Вибраних ця насмішка кличе на спокій
Без захоплення примарним щастям, чи видимим горем...
Правда — в нерухомому одному завмиранні, в гниенні одному!
Таємниця - нірвана; отримає блаженство в ній розум безнадійно-безсилий...
Життя — святе затишшя, вкрите сном...
Життя
— це могильний Череп, що мирно й тихо гниє від світла.

Для того щоб значний твір відразу ж впливав углиб і вшир, має існувати таємна спорідненість, більше того, подібність між особистою долею автора і долею його покоління.

Очевидно, вони робили те, що здатні. Спостереження. Щоб вичленювати та носити інформацію, треба бути розумним. Або хоч би дорослим. Або хоч би добрим. Один такий вартий десяти презирливих балакунів.

— Мені не дуже подобається такі фільми.
- Які?
- Фільми із субтитрами.
- Що? У твоїй школі не вчили читати?

Розкіш – це виклик бідності, це виклик вульгарності.