Будь-який діловий захід стосовно когось — особистий випад. Кожен шматок лайна, який людині доводиться ковтати кожен божий день, є випадом проти нього особисто. Називається — на користь справи. Хай так. Але все одно – суто особистий випад. І знаєш, від кого це засвоїв? Від дону. Від свого тата. Від Хресного. У нього, якщо в друга вдарить блискавка, це розглядається як особистий випад. Коли я пішов у морську піхоту, він вважав, що його це зачіпає особисто. У чому й полягає причина його величі. Чому він є великий дон. Він усе сприймає як свою особисту справу. Як Господь бог. Без його відома пір'їнка у горобця не випаде, і він ще простежить, куди вона впала. Правду кажу? І хочеш ще щось знати? З тими, хто сприймає нещасний випадок як особисту образу, нещасні випадки не трапляються.

І хоч би як жаба не душила, а стати
царівною не змогла.

Людину, яка говорить правду в невідповідний момент, називають циніком.

— Ти ж сказав, що якщо у дружини зарплата більша — це не сім'я. Ну як же їй зізнатися!
- Ти мізки не пудрі: вона  мене обдурила!
— Та ні, це непорозуміння!
- Ні, це її принципова позиція, зрозумів?
— Ні, це непорозуміння!
— Та ні! Вона  цим виявила, що з неї соціальний статус людини вище, ніж його... мій особистий статус!
— Переведи...

Які можуть бути
ще питання?
Набридли всім
Ви, кровососи!
Все життя, все життя дзижчати
На тій же ноті!
Невже мало вам,
Що кров ви п'єте?
Хочете жити -
Розумніший
Себе ведіть:
Смоктайте, так і бути,
Але не свербіть!
А то, нерівна година,
Терпіння лусне.
І ваша жертва вас
якраз пригорне!

А коли з тобою весь час поводяться як із собакою, то зрештою починаєш думати, що ти собака і є.

Я просто хочу бути комусь потрібним.
Потрібним та необхідним. Мені потрібен хтось, кому я міг би віддати себе — весь свій вільний час, всю свою увагу і турботу. Хтось, залежний від мене.
Взаємна залежність.

Пропонуючи руку і серце, ви стаєте вічним донором.

Насправді — ось гасло і останнє слово сучасного світу! Дійсність у фактах, у знанні, переконаннях почуття, у висновках розуму, - у всьому і скрізь дійсність є перше і останнє слово нашого століття. Він знає, що краще на карті Африки залишити порожнє місце, ніж змусити витікати Нігер з хмар або з веселки. І скільки відважних мандрівників жертвує життям із географічного факту, аби довести його дійсність! Для нашого століття відкрити піщану пустелю, що дійсно існує, важливіше придбання, ніж вірити існуванню Ельдорадо, якого не бачили нічиї смертні очі.

Має рацію той, у кого багато грошей?