Я отримав свою частку в побитті ціпками, камінням, отримував рани від людей, які цькували мене. Мені завдали багато шкоди, і я не кажу:«О, пожалійте мене» або щось таке. Я не був собою, я був продуктом свого навколишнього середовища, і "Guns N' Roses" кинули це в обличчя світу. Ви не любите нас? Та пішли ви! Ви допомогли створити нас. З вашої вини ми такі, які є. Ми не мали шансу бути іншими». Коли ви годуєте когось лайном, він має право сказати вам, яке це на смак. Багато людей мають цю проблему. Коли я був дитиною, мене багато били. Люди не виносять важких дітей, які не знають, звідки чекати на допомогу.

Мені здається, з дитинства я виїхав, а ось до пункту призначення«дорослості» не дістався. Так і мешкаю в автобусі.

— З чого починати, Ваша Величність? - спитав він.
— Почни з початку, — поважно відповів Король, — продовжуй, поки не дійдеш до кінця. Як дійдеш - кінчай!

Здрастуй радість, здравствуй горе,
Лети мул, Гермеса пір'я,
Все, що є і буде незабаром -
Все люблю і тепер я!

Нормальність не нормальна.

У глибині душі мені завжди було рівно по дулі, що там думають про мене інші, але в той же час це мене дуже хвилювало.

У мене дуже невибагливий смак - досить найкращого.

- Діду! Допомога потрібна! Ялинка не рубається!
— Це мені потрібна допомога. Я вже старий, а життя спокійного так і немає. Вам хіба медична допомога потрібна. Так би мовити, психіатричне обстеження із наступною госпіталізацією. Наука зробить крок  уперед, дослідивши ваші мізки. Ви, можна сказати, знахідка для радянської медицини. У таких маленьких мізках стільки поганих думок та ідей.

Коли відсутня тиск страху та дисципліни, діти не виявляють агресії.

Мені здається, що люди, що відбулися, мають особливість: вони мало залежать від оточуючих.