Повз, повз ідіть,
Вічні, тонкі нитки —
Сонце мене не обдурить,
Серце мене не затягне…
Вітер розвіяв слова…
Хоче мовчати тиша.
Це настала весна.

Кохання не веде рахунок помилок. Кохання не пам'ятає промахів. Немає  серед нас досконалих. Ми не завжди чинимо правильно. Траплялося, ми ображали одне одного словами та вчинками. Ми не можемо стерти минуле. Ми можемо лише визнати свою провину. Ми можемо вибачатися і не допускати подібного в майбутньому. Якщо я винен перед дружиною, ніяк більше я не можу полегшити біль, який, можливо, завдав. Якщо вона  образила мене, і розкаявшись, вибачилася, у мене є вибір: судити її або пробачити. Якщо хочу судити її, якщо хочу відплатити їй тим самим чи змусити її розплатитися, я – суддя, вона  – злочинець.Близькість між нами неможлива. Якщо я прощаю, близькі стосунки можна відновити. Прощення – шлях кохання.

У місці, де не впораєшся, обов'язково знайдеш зрадника.

Яким би вправним не був фокусник, він не може заробити і утримати свою репутацію, не винайшовши власних оригінальних номерів.

Сльози говорять про людину більше, ніж усі слова, які вона може про себе сказати.

- Яким тобі все бачиться?
— Чорно-білий телевізор із ледь чутним звуком.

«Вчитися» історії означає вміти шукати і знаходити фактори та сили, що зумовили ті чи інші події, які ми потім мали визнати історичними подіями.

Нерви -
великі, маленькі
багато! -
скачуть скажені,
і вже
у нервів підкошуються ноги!

Існує безліч форм і видів кохання. Батьківська любов - це одне, любов дітей до своїх батьків - це інше, любов до друга чи подруги, любов до дорогої тобі людини, любов до тварин... це всі різні форми прояву кохання.

Якщо чоловік не став своїм дітям справжнім батьком, то він не чоловік.