Існує вислів: "Ненавидьте гріх, а не людей". Впевнений, ви його чули. Як думаєте, воно вірне? Я вважаю інакше. Немає такого поняття, як гріх. Людина, яка вчинила його, - жахливий. Покарання заслуговують як злочин, і грішник.
Ця людина поводилася дуже дивно. Він ніколи нічого не читав: ні газет, ні журналів, ні книг, не ходив ні в кіно, ні в театр, ні в музеї, ні в катинні галереї.
- А-а-а, за що мені ці муки?! - Заголосила Поліна, отримавши довгоочікувану розвагу. - Ну Де-е-енька! Відпусти мене! Я більше не бу-у-уду!
- Будеш, - впевнено заперечив кіборг, не зменшуючи кроку.
- Гей, ти свій детектор хоч колись відключаєш?!
- Він вимкнений.
– Тоді чому ти мені не віриш?
– Тому що для цього треба відключити мозок.
Я роблю так тому, що в наш час усякий зброд вбирається як принци, і добрий смак вимагає від принців, щоб вони відрізняли себе, одягаючись як усякий зброд.
Життя не жарт і не забава, життя навіть не насолода... життя - важка праця. Зречення, зречення постійне - ось її таємний сенс, її розгадка: не виконання улюблених думок і мрій, хоч би як вони були піднесені, - виконання обов'язку, ось про що слід дбати людині.
— Ваш друг...
— Знаєте, що б Ви не сказали, я підтримаю на всі сто відсотків.
—... Зарозумілий жлоб.
— Ще слабкувато. Говорили й значно жорсткіше.
- Я вигадала, що подарувати тобі на Різдво - новенький, блискучий сталевий штир тобі в дупу. Той, що ти носиш останні двадцять років, мабуть вже весь стерся.
Кухня, їдальня-вітальня, куди привів її господар, виглядала чистою. Типове холостяцьке гніздечко, куди періодично навідується хатня робітниця. Ніяких милих дрібничок, привезених з різних країн, на комоді, фіранок у квіточку на вікнах та пухнастих килимів на підлозі. Все строго, функціонально, дорого, але вже добряче пошарпане собачими зубами. На столі в зоні видимості стояла лише одна чашка та одне блюдце з самотньою печінкою.
Іспити – більше цифри на папері, ніж знання учня.