Щоденники вампіра. Деймон Сальваторе
Я знущаюся. Ти ненавидиш мене. Все повернулося на круги свої.
Я знущаюся. Ти ненавидиш мене. Все повернулося на круги свої.
Незмінно пам'ятай, що природа – не Бог, людина – не машина, гіпотеза – не факт.
Ми живемо у дивні часи.
Ми живемо також і в дивних місцях: кожен у своєму власному всесвіті. Люди, якими ми населяємо свої всесвіти, – лише тіні інших всесвітів, подібних до наших і тих, що входять у скороминущий дотик з нашими всесвітами. Уміння сприймати цю шалену складність буття, не втрачаючи при цьому розуму.
Щоб розширити світогляд, необхідно припинити його обмежувати.
Хей, дівчата, ви чудові. Не дивіться ці дурні журнали з моделями паличками. Правильно харчуйтеся та займайтеся фізкультурою, це все. Не дозволяйте будь-кому говорити, що ви недостатньо хороші. Любіть сім'ю всім своїм серцем і прислухайтеся до неї. Ви чудові, чи четвертого розміру або чотирнадцятого. Не має значення, як ви виглядаєте зовні, поки ви хороші люди, поки ви поважаєте інших.
Я знаю, що ці слова говорили сотні разів раніше, але це правда.
— Значить, нехай жінка плаче, страждає, аби любила вас?
- Що робити, Ларисо Дмитрівно! У коханні рівності немає, це вже не мною заведено. У коханні доводиться іноді й плакати.
- І неодмінно жінці?
— Звісно, не чоловікові.
В якійсь африканській країні на левів полюють за допомогою зграї маленьких злісних песиків... Вони гавкають, люто, верескливо гавкають... І лев гине. Ні, не від страху... Від огид. Від огиди теж розривається серце.
Втім, левів після смерті у нас дуже люблять.
Вона чудово розуміла точку зору комерсанта, і ніщо не виводило її з себе більше, ніж продуктові примхи туристів і всіх тих, хто перетворює їжу або на предмет ностальгії, або на рефлекторне шовіністичне чванство. Її пригнічувало видовище співвітчизників, які при відвідуванні Парижа скопом набивалися у фастфуди, їхні скарги на те, що ніщо не нагадує жратву, якою вони звикли давитися цілий рік. Вона бачила в цьому жахливу неповагу до відвідуваної країни.
Я твій брат, Діне. Якщо тобі колись доведеться поговорити з кимось про щось, цей хтось у тебе вже є поруч.
Двигун всіх наших дій є все-таки особисте щастя.