Мені важливо пам'ятати своє коріння. Ми не були багатою сім'єю, коли я росла, і мої батьки так багато віддали, щоб допомогти мені досягти того, що маю зараз. І тепер що Різдва я орендую будинок  і запрошую туди свою сім'ю покататися на сноубордах.

Ми святкуємо день жінок, які дали нам життя та ще багато іншого; тих, хто з усіх сил прагне захистити; мав сміливість боротися з тими, хто хоче заподіяти нам зло ; хто ставив наше щастя вище за своє. Але, перш за все, ми віддаємо належне материнській любові. Кохання вічного, незмінного; тій, що супроводжує нам все життя.

Багато радості йшло від лісу, поля, річки… Але про це чимало сказано. Інші мої радощі — звільнення від нещастя.

І, як тьмяніє свічка в блиску сонця, що зійшло, тьмяною і темною здавалася молодість і життя перед тим великим і променистим, що має осяяти її скромну голову.

Я нічого не планую, живу сьогоденням, а не минулим і не майбутнім.

Без жінок ми б тільки й обговорювали гоночні автомобілі, коней і несли вголос усяку паскудство, як дикуни.

Лише терпіння породжує силу. Лише у битві з собою міцніє тіло і дух. Стан же ситості та самовдоволення нічого не несе, крім розслаблення та смерті. Людина як цибулина. Складається з такої неймовірної кількості верств брехні самому собі, що під кожною шкірою виявляється ще одна. І все одно треба пам'ятати, що все це лушпайка. Знову ж брехні комусь не буває. Це ілюзія, що когось можна обдурити. Збрехати зрештою можна лише самому собі.

Читач мешкає тисячу життів до того, як помре. Той, хто ніколи не читає, лише одну.

Ми — це лише те, що знаємо, і я дуже хотіла стати більшою, ніж я була.

Відчувши запах сірки, ми маємо негайно розпочати виробництво святої води у промислових масштабах.