... він зупинявся біля східного парапету і дивився на течію, щоб хоч раз побачити, як усе прагне йому назустріч.

Чи бачиш, ми спочатку не знали, яку вибрати мавпу. Не ображайся, але я голосував за неандертальців, їхня поезія була... чудова. І співзвучна музиці сфер. Але, зрештою, вибрали вас... хомо сапієнс сапієнс. Ви з'їли яблуко, вигадали штани.

— Містер Мослі чекає на пропозиції щодо тих, на кого можна покластися в Лондоні.
— На мою думку, найталановитіший організатор на півдні це Алфі Соломонс.
- Він мертвий. І він єврей. Згідно з поглядами нашого боса, те що він мертвий менш важливо, ніж те, що він єврей.

Просіть, і буде вам дано; шукайте і знайдете; стукайте, і відчинять вам, бо кожен, хто просить, отримує, і той, хто шукає, знаходить, і стукачому відчинять.

Я не така наївна, щоб чекати від життя лише приємних подарунків.

Роблю ковток. Якщо не виплюну це зараз, не зроблю це ніколи.

Якби заздрість супроводжувалася гарячкою, трясло весь світ.

Біда російської людини в тому, що вона постійно болісно намагається бути гідною своєї країни. Яким би не був великий кожен з нас окремо, він абсолютно нікчемний у порівнянні з територією. Неспівставність масштабу частини та цілого — наша національна драма.

Ти думаєш, що істина важлива тільки якщо її можна виміряти. Добрі наміри не береться до уваги, турбота не береться до уваги. Але життя людини можна виміряти кількістю сліз, пролитих про неї після смерті. І якщо їх не можна порахувати або ти не хочеш рахувати, це не означає, що їх немає.

Між життям та смертю — я вибираю гітару.