Ми харчуємось вижити, хоч легше померти і не паритися. Але якщо продовжиш жити незважаючи на перешкоди на твоєму шляху, ти станеш щасливим і точно не пошкодуєш, що вижив.
Тільки зараз лаю себе, що після твого приходу забула замкнути вхідні двері. Адже слідом за любов'ю є сумніви – найнепрошеніші, нахабніші гості.
Час тече в нас, як цівка піску в пісочному годиннику. І ми не відчуваємо його, особливо у найважливіші хвилини нашого життя.
Чим сильніша відданість, тим більше причин брехати.
- Річ... так, річ! Вони мають рацію, я річ, а не людина... Нарешті слово для мене знайдено, ви знайшли його... Будь-яка річ повинна мати господаря, я піду до господаря.
- Я беру вас, я ваш господар.
- О, ні! Кожній речі своя ціна є... я занадто, занадто дорога для вас... Якщо вже бути річчю, то одна втіха — бути дорогою, дуже дорогою.
Не можна прив'язуватися до людей усім серцем, це непостійне та сумнівне щастя. Ще гірше — віддати своє серце одній людині, бо що залишиться, якщо вона піде?
А він завжди йде.
Якби ти на власні очі побачив відпущений тобі термін і як він спливає, то ти зненавидів би надії і очікування і спокуси пов'язані з ними.
Ну, давай, махнемо рукою на будь-яку очевидність, на здоровий глузд, на свідчення власних почуттів і життєвий досвід і беззастережно підтримуватимемо міф.
...Якщо перед боєм сам собі настрій не піднімеш, ворог про це тим паче не подбає.