З близького лісу й справді долинало вовче виття. Здалеку він здавався гарним, як пісня самого місячного світла, але Зимобор уявляв собі, яким жахом він наповнює, якщо зустрічаєш ніч посеред лісу і знаєш, що тут є ще дехто небезпечніший і голодніший, ніж ти сам.
Музика – маленьке нагадування бога, що є щось більше у цьому світі, ніж ми. Гармонійний зв'язок між усіма живими та зірками.
На свої роки не виглядаю, виглядаю молодше, бо сивію знизу.
Якщо ти хочеш, щоб вона стала повітрям, поводься так, наче це повітря, і дихай нею. Спробуй.
Треба вміти шукати добрих партнерів. Красиві чоловіки дурні. Розумні чоловіки негарні. Якщо чоловік красивий і розумний, він гомосексуаліст.
Тут сторона голодна, народ живе день у день, що урве, тим і ситий. Потопаючий, кажуть, хапається за соломинку; а голодуючий за те, що погано лежить.
Проблема поезії в тому і полягає, що рідко хто насолоджується плодами її безкарно, і що вона вражає нас більше при тому саме стані душі, коли нам менше всього слід було нею впиватися.
Знайомий обертається до тебе тільки своїми найкращими сторонами, він уважний, врахувавши, він приховує свої погані властивості за маскою загальноприйнятої пристойності. Але зійдись з ним ближче, і він відкине маску, не дасть собі праці вдавати, і перед тобою постане істота така низька, натура така пересічна, слабка, продажна, що ти жахнешся, якщо ще не зрозумів, - така людина за своєю природою і засуджувати його так само безглуздо, як засуджувати вовка за вовчий апетит або кобру за смертельний укус. Суть людської натури - егоїзм. В егоїзмі і сила його і слабкість.
Якщо шоколад це відповідь, то питання не має значення.
Талант не може спати, не знає, як це, сидіти сидімо. Незалежно від того, чи йдеться про розтин сейфів, читання думок, поділ в умі десятизначних чисел, талант вимагає, щоб його використали. Кричить про це, не замовкаючи. Буде вночі після найтяжчого дня, кричачи:«Використовуй мене, використовуй мене, використовуй мене! Я втомився від байдикування! Використовуй мене, дурна голова, використовуй!»