Любов сліпа, але шлюб відновлює зір.

Ешлі, вам давно треба було сказати, що ви любите Меллі, а не дражнити мене міркуваннями про честь. Вам знадобилися роки, щоб зрозуміти це? Я значу вам не більше, ніж Белль для Батлера. Я любила образ, який сама собі... сама собі намалювала... А ви мені байдужі. Як це могло статися? Тепер не важливо...

Звиняйте, в'юноша! Я забула, що в присутності поціновувача ховрахів хвалити хом'ячків просто блюзнірство.

Один день на волі стоїть більше, ніж ціле життя у кайданах.

— Бракувало, щоб яйця вчили курку. Сам упораюсь.
— Ну, шефе, яка ж ви курка? Ви півень.

— Повії люблять релігійні символи.
— Просто люблять ставати навколішки.

Сьогодні я геній!

Ось що дивно – всі казали:«Ріна! Ріна!», а знімали інших акторок. Напевно, тоді треба було вийти заміж за якогось кінорежисера. Але мені це прямо не спадало на думку. Та й їм, мабуть, також. А всі були друзі: Козинцев і Юткевич, Барнет та Пудовкін, і Кашеверова, і Михалкови – батько та сини.
Іноді під час зустрічі зі мною режисери та сценаристи, сплескуючи руками, кричать:
— Ах, батюшки мої! Як же про вас забули? Був чудовий епізод! Ви б так чудово це грали!
Микита Міхалков, наприклад, одного разу впав навколішки посеред вулиці перед Будинком кіно і закричав:
— Ріно! Ти моя кохана, найкраща актриса!
Я сказала:
- Так дай мені роль якусь, найгіршу.
Він підвівся з колін, сміючись, обійняв мене, поцілував і поклявся у вічному коханні.
І так все життя…

Якщо ми врятуємо хлопчиків і збережемо чоловіків, то буде у нас народ, а отже, і майбутнє.

Адже в житті, як на товкучці, хто знає, коли підвернуться справжні скарби.