Листя рідіє золота
І все сумніше
Осінній сад...
Жар-птиця щастя, відлітаючи,
Відводить винувато погляд.

Я розповім усе, що сталося зі мною зранку, — сказала невпевнено Аліса. — А про вчора й не розповідатиму, бо тоді я була зовсім інша.

Коли тобі боляче, не подавай виду, бо коли добивають, це ще болючіше.

... люди повірять усьому, що не скажи, якщо це комплімент.

Батьки брешуть, запевняючи, ніби роблять кар'єру заради своїх синів. Їм соромно зізнатися, що вони роблять її для своїх мам.

Засудження іншого завжди неправильне, тому що ніхто ніколи не може знати того, що відбувалося і відбувається в душі того, кого засуджуєш.

Хто був там, той мене зрозуміє, а хто там не був, той мені не суддя.

Жінка бере чоловіка в чоловіки з усіма його талантами та здібностями, і потім йому вже важко її вразити, хоч вона  часом і прикидається враженою.

Не варто вірити усьому, що бачиш. Образ реальності, який нам підносять очі, - це лише ілюзія, оптичний трюк. Світло — майстерний ошуканець.

— Це мій квиток до раю.
— Ти знаєш, якою є ймовірність виграшу?
- Чотири до одного?
- 30 мільйонів до одного.
— І все ж у мене є шанс.
- Так є. Але він не більше, ніж шанс бути вбитим блискавкою прямо тут, у коридорі.