Її характер – цукор зі склом.

Успіх потрібно добиватися, але на неї не можна розраховувати: щастить тому, хто сам себе везе.

Я вбивав, про що не раз шкодував потім. Щиро каявся, але повернути до життя померлих неможливо. Тому я знаю ціну життя, як ніхто інший. Як і смерті... І для хорошої людини нічого страшного в ній немає. Вона  дарує спокій. Нескінченний спокій.

– Кальмари на шампурах – це ще гірше, ніж твоя ідея з рибним рестораном минулого року.
— Дорога, пригадай, що говорили полковнику Харланду Сандерсу в п'ятдесят шостому:«Меню з курячих страв? Та ви збожеволіли!» Якщо так, тоді я готовий вважатися божевільним. Дорога, нашій славі ще заздритимуть у«Баскін Роббінсі»!

Коли немає  ворогів, то немає війни.

Якщо дуже хочеш щось дізнатися, плати свою ціну.

Не можна без наслідків для здоров'я день у день проявляти себе гидко тому, що відчуваєш; розпинатися перед тим, чого не любиш, радіти з того, що приносить нещастя. Наша нервова система не порожній звук, не вигадка. Вона  — фізичне тіло, що складається з волокон. Наша душа займає місце у просторі і поміщається у нас як зуби у роті. Її не можна без кінця гвалтувати безкарно.

У Росії великий лише той, з ким я говорю, і доти, поки я з ним говорю.

Хто підкаже,
що тепер вирішувати:
Може зжалитись
і гнів змінити на милість,
Злитися, плакати
чи таки прощати
Вас... за те, що Я
закохалася?

Людині потрібно лише незмінно любити те, що гідне кохання, а не марнувати своє почуття на предмети незначні, негідні та нікчемні, і вона ставатиме все сильнішою та проникливішою.