Крістіна Лорен. Чудовий підонок
Цієї ночі щось змінилося, і останньою моєю думкою перед тим, як мої очі заплющилися, було те, що завтра у нас буде достатньо часу, щоб про все поговорити. Але коли перші промені ранкового сонця стали крадькома пробиватися крізь темні штори, я турбувався, що завтра вже настало.