— Якби до мене прийшла Вовчиця і сказала: Їжачку, хочеш, я тебе зроблю вовченятком?, — Я б їй сказав: Ні! А ти?
- Я б їй сказав: "Тільки спробуй!"
— А вона б сказала:«Погодься, Ведмедику, ми з тобою разом будемо їсти коней!»
— А я б їй сказав:«А хто буде Ведмежа?»
— А вона сказала б:«А Ведмежа не буде. Буде коричневе вовченя Топотун».
— А хто буде Ведмежа?!
— Я ж тобі кажу, — сказав Їжачок, — Ведмежа не буде: буде коричневе вовченя Топотун.
- Відійди! — гаркнув Ведмедик. — Чи я не знаю, що я з тобою зроблю?
— То це ж не я, це Вовчиця, — сказав Їжачок.
- Все одно! — сказав Ведмедик.
І заплакав.

Шопенгауер констатував фундаментальну тезу філософії життя, що страждання і страх належать самому життю, невід'ємні від нього і є джерелом творчості.

Щодо істини, то, звичайно, якщо при осягненні будь-якої істини ми знаходимо доти не помічену гармонію, то відразу ж відчуваємо істинно поетичне почуття; але почуття це відноситься лише до самої гармонії і жодною мірою не до істини, яка лише послужила виявленню цієї гармонії.

Союз дурного чоловіка та дурної жінки породжує матір-героїню. Союз дурної жінки та розумного чоловіка породжує одиноку матір. Союз розумної жінки та дурного чоловіка породжує звичайну сім'ю. Союз розумного чоловіка та розумної жінки породжує легкий флірт.

Тусовка - це добре, але тільки не тоді, коли ти віддаєш їй увесь свій вільний час і свої сили.

На жаль, у житті дурні дурніші, ніж у казках.

Я не граю, я така, яка є. Щира. Навіть, якщо на фіг посилаю – роблю це щиро, від щирого серця, від щирого серця.

Не кожен уміє танцювати під музику майбутнього.

Напевно, ніщо так не відвертає жінку від чоловіка, як боягузтво.

Людина до всього звикає і з усім упокорюється. Навіть із своєю непотрібністю. З тим, що він став«фактором», який скрізь винний,«капіталом», який«за визначенням» є засобом отримання прибутку.