Твої амбіції нікчемні і походять із дитячих образ.

Згадуючи, людина дивиться праворуч, вигадуючи — ліворуч.

Поки ти настільки незадоволений собою, ще не все втрачено.

Я могла б благати вас зробити це, щоб урятувати свою справу. Я могла б просити вас зробити це, щоб уникнути національної катастрофи. Але я не вдаватимуся до цих причин. Вони можуть виявитися недостатньо вагомими. Залишається одна-єдина причина: ви повинні сказати правду просто тому, що це правда.

По суті, не так важливо, скільки вам залишилося жити. Важливо те, що ви встигнете зробити за цей час.

З безвихідних положень знаходять вихід лише великі або божевільні.

Ніщо так не зближує, як спільна творчість, спільний пошук, спільні невдачі і знахідки, коли дві абсолютно різні і чужі людини раптом ніби зливаються в єдине ціле, починають відчувати і розуміти один одного так точно і так миттєво, як ніколи не відчували і не розуміли своїх близьких.

... реальне монастирське життя зовсім не таке, як його описують у книгах.

Як теплий одяг захищає від холоду, так витримка захищає від образи. Помножуй терпіння і спокій духу, і образа, як гірка не була, тебе не торкнеться.

Тіло зніяковіло натякнуло, що не проти втратити свідомість. Я погрозив йому кулаком: тільки спробуй!