— Половина з того, що кажуть репери — повне марення! Ну, пам'ятаєш, як у пісні Снупа та Доктора Дре:«Все без розуму від хо-госп».
— У малозабезпечених афроамериканців небагатий вибір продуктів, тому вони обходяться тістечками хо-госп. Це частина чорної культури! Це просто!
— Загалом у пісні Снупа та Лікаря Дре співається не«о-хо-госп», а«лоу-лоуз». — У чорній культурі«лоу- лоу» — це
лоурайдер або машина з удосконаленою підвіскою, яка може стрибати верх-вниз. далі речитатив Елліот і Моллі]: I'm representing... and I still got love for the street!
— Терку, тебе щойно опустили дві найбіліші телиці у світі!
— Ви цього не зможете довести!
- А в мене все записано.

- Це ключ!
— Ні, дещо краще. Це малюнок ключика.

Моє світле кохання, не відкривай мені вуста, не треба!
Не проси мене співати ніколи, серце повне муками пекла.
Жорстока, не проти мені. У тобі лише втіха.
Не проси мене співати ніколи, серце повне муками пекла.

- Вас стратять смертельною ін'єкцією на електричному стільці, а потім розстріляють.

Ти думаєш, що добро породжує тільки добро, а зло - тільки зло? Ні, вони не виключають одне одного. Ти колись чув про принцип вогню? Соснові шишки заклеєні смолою; під час лісової пожежі смола тане, шишки лопаються і тисячі насіння розлітаються землею. Отак і народжуються нові сосни. Люди дивляться новини та бачать лише жахи пожежі. Вони не бачать, що земля відроджується і стає сильнішою і родючою. Це необхідне зло, Пол. Так улаштований світ. Без пожежі ми не мали б лісу.

У відносинах з людьми ми любимо роздавати ролі. Вимагати від акторів суворо дотримуватися нашого трактування. І самі при цьому граємо самовіддано. Потім хтось рано чи пізно захоче хоча б годинку побути собою, а не персонажем. І цієї миті все розвалиться.

Іншим призначена доля пересічних маніяків, інші ж стають поетами, спаси нас Господь від тих та інших.

Юність задовольняється парадоксами, зрілість прислів'ями, старість афоризмами.

Коли людина щаслива, вона посміхається. Але існує і зворотна залежність: коли людина усміхається, вона стає щасливою.

Все починається з інженера, який задає принцип. Він не відкриває те, що вже було в природі, а створює конструкцію, щось нове, те, чого в природі не було. Він збирає елементики і створює — за рахунок збирання, стикування,«зашнурівки» — абсолютно нові речі, яких природа не справила, і при цьому спирається на свою творчу — сміливу,«божевільну» думку. Зв'язується все це в єдність за законом природи, який відкрила наука — там нічого було«відкривати», поки інженер щось не створив.