Вони навчили мене цінувати вірність … І ніколи не забувати про тих, кого любиш.

Олена… Нелегко бути звичайним батьком особливій дитині, і я з цим не впорався. І через свої забобони я підвів тебе. Мене мучить те, що все могло бути інакше, якби я частіше прислухався до тебе. Для мене шлях закінчено. Тобі ж це можливість постаріти і дбати про свою дитину краще, ніж це робив я. Для цієї дитини я і віддаю тобі свою обручку. Я не прошу вибачити мене чи забути… Я прошу тільки повірити в те, що незалежно від того, чи читаєш ти цей лист, будучи людиною чи вампіром, я все одно люблю тебе. Як любив і завжди любитиму.

Крихітки мої, за мною!

У цьому весь секрет щастя і чесноти: люби те, що тобі призначено.

Може моє життя порожнє і нудне, але принаймні воно  моє, а не ширпотребне, секонд-хендівське, з чужого плеча.

Сумна і в той же час щаслива доля людства в тому і полягає, щоб без кінця вимірювати відстані від того місця, де ми знаходимося, до того, де хочемо бути.

Я ненавиджу слово«гомофобія». Це не фобія. Ви не налякані. Ви мудак.

Як миттєво утворюється натовп... як раптово виникає і перетворюється на одне величезне око.

Які страждання завдаємо ми коханим!

Якщо ви думаєте, що зможете - ви зможете, якщо думаєте, що ні - ви маєте рацію.