Я вірю, що можна вилікувати расизм, зло  та ненависть — музикою.

Ніщо так не спонукає мене до читання, як вигляд людини з книгою — в автобусі, в залі очікування або за стійкою якогось бару.

В якісь моменти ти маєш нарешті визначитися зі своєю думкою. Не можна життя прожити посередині.

Складною структурою ментальних актів має відповідати не менш складний фізіологічний базис.

У будь-кого, хто гідно заробляє на гідній роботі руки в крові. Якщо ти отримуєш хороші гроші, значить ти когось експлуатуєш. Це факт. На одному з рівнів корпоративної структури хтось страждає, причому по-великому. Незаможні. Природа.

Найнеприємніше у розлуці не саме розставання. А те, що тобі постійно повторюють, ніби ти припустилася помилки. І в результаті перестаєш на якийсь час довіряти собі.

Найшкідливіша робота у чиновників. Більше за них шкоди не завдає ніхто.

Ніщо не робиться так. Просто нам не завжди відомі мотиви.

Я раптово зрозумів, що надприродне зло  виглядає не так потворно, як зло, творене людьми з плоті та крові. Я не прихильник позиції«підстав другу щіку, якщо тебе вже вдарили», але я навіть теоретично не вірю в зцілюючу силу помсти.

Жінка — рівняння, яке не піддається обчисленню.