— Знову мрячить?
— Мамо, ти не помічала, що в безособових пропозиціях є якась безвихідь? Мрячить... Вітрено... Темніє... А знаєш, чому? Нема на кого скаржитися. І нема з ким боротися.

Я все колишнє кинув на порох:
Мій рай, моє пекло в твоїх очах.
Люблю тебе нетутешньою пристрастю,
Як полюбити ти не можеш:
Всім захопленням, усією владою
Безсмертної думки і мрії.

Хто живе своїм розумом, тому цитати непотрібні.

Скільки все-таки горя і туги вміщується у двох таких маленьких цяточках, які можна прикрити одним пальцем, — у людських очах.

А ви що вважаєте за порядком треба стежити, коли заява є?

Якщо« добре» буде довго, воно скоро просто набридне і стане«звичайним».

Людина, яка не думає, — не працює.

— Я впевнений, і мої колеги захочуть зробити свій внесок у наше свято! Давайте попросимо професора Снегга, хай він покаже нам, як зварити Любовний напій! — променисто посміхався Локонс.
Погляд Снігга казав, що він із силою увіллє склянку отрути в горлянку тому, хто звернеться до нього за Любовним напоєм.

— Лікарю, що зі мною відбувається?
— Нічого, все гаразд.
- Не все, ти вмираєш.
- Лікарю!
— Ну так, звичайно, якщо ми їй збрехаємо, вона  різко видужає!

— Лише на війні можна знайти багатство.
— Не згоден, ярл Рагнар, на війні багатство можна лише відібрати, приносять багатство земля і торгівля. Для процвітання земель та торгівлі потрібен мир.