Твій погляд — нехай буде твердим і зрозумілим.
Зітріть випадкові риси -
І ти побачиш: світ прекрасний.

Потрібно просто вирости такою людиною, яка дивиться на світ відкритими очима і не обманюється. У такому разі навіть людське віроломство здасться кумедним, не більше. Коли зрозумієш, що в людській природі завжди є частка зла, тобі легше буде вистояти.

Випадковостей не буває. Хоча ми й приймаємо рішення самі, ми приймаємо їх тому, що є якась найвища невідома сила, вона  підказує їх нам. Тут ми не владні. Але в нашій владі вирішити, якою дорогою ми підемо.

Той, хто сіє зло, - пожинає каяття,
Мудріше балакунів, на слово швидких.

Дитина спочатку ставить питання вченого – чому? - І лише потім питання поета - як?

Молодість - як тарілка, горою повна солодощів. Люди сентиментальні запевняють, що хотіли б повернутися до того простого, чистого стану, в якому перебували до того, як з'їли ласощі. Це не вірно. Вони хотіли б знову випробувати приємні смакові відчуття. Заміжній жінці не хочеться знову стати дівчиною – їй хочеться знову пережити медовий місяць. Я не хочу повернути свою невинність. Я хочу знову відчути, як приємно було її втрачати.

Ти можеш перетворитися на будь-кого. Головне — вирішити, на кого ти хочеш перетворитися.

Свої почуття можна і треба контролювати. Не вони панують над нами, а ми над ними.

І скільки ще було вимовлено у віках нескінченних благань і молитов, що, якби вони були матеріально відчутними, затопили б собою всю землю, подібно до гірко-солених океанів, що вишли з берегів. Як важко народжувалося у людині людське.

Горе налягає сильніше, якщо зауважить, що йому піддаються.