Світ не божевільний. Тільки люди.

Нам усім доводиться викручувати максимум можливостей із того становища, в яке нас помістило життя.

Найбільший скарб - хороша бібліотека.

- Це неймовірно, - сказала баронеса, - мати півмільйонний секретний фонд і бути настільки необізнаним!
— Повірте, баронеса,— відповів Люсьєн,— що якби я мав півмільйона, я вжив би його на щось інше, а не на збирання відомостей про графа Монте-Крісто.

- Мамо, він такий білий!
— Ні, любий, він не білий. Він мертвий.

Посмішка – це рекламна акція.

Позаду шумить протока,
І навколо - чужа ніч.
І вже він так далеко,
Що не крикнути, не допомогти.
І чорніє там зубчастий,
За холодною межею,
Непідступний, непочатий
Ліс  над чорною водою.

Життя несправедливе. Мені нічого від неї не діставалося, крім найкращого.

Ставитися до життя серйозно – надто нудно, а несерйозно – надзвичайно небезпечно!

Невідома сила змушувала зустрічатися їхні очі, що піднімалися одночасно, немов за наказом якоїсь спорідненої волі; між ними вже виникала та тонка і невизначена ніжність, яка швидко утворюється між молодими людьми, коли юнак не потворний, а дівчина вродлива. Вони відчували себе щасливими один біля одного, тому, можливо, що думали один про одного.