Олександра Федорівна Романова
Ми належимо один одному навіки... Ключ від мого серця, в якому ти ув'язнений, загублений, і тепер тобі ніколи не вирватись звідти.
Ми належимо один одному навіки... Ключ від мого серця, в якому ти ув'язнений, загублений, і тепер тобі ніколи не вирватись звідти.
Ім'я - це знак, що позначає людину, і вона не може бути більшою за саму людину.
Йому казали: "Ось побачите, це маленький Париж". Або:«Жити у цьому місті дуже престижно». Або: "Це Олімп виноробства". Йому багато чого наговорили. Але він нічого так і не побачив. Він смутно відчував, що Бордо — місто буржуазне, зарозуміле і... смертоносне. Холодний та плоский. Місто, на кожному розі якого віяло задушливою атмосферою провінційного особняка.
Якщо карати дитину за погане і нагороджувати за добре, то вона робитиме добро заради вигоди.
Потрібно полюбити все довкола, не звертати уваги на негатив. Бути щасливим означає бути розумним.
— Мені треба знати, що я все ще маю голос, і цей голос чують.
Я все розповів, мудрому - достатньо, а дурному, хоч сто разів перекажи - нічого не зрозуміє.
Хороший, звичайно, це був вихід, але аж надто поганий.
Варто дати слово, що нічого не робитимеш, як неодмінно цього захочеться.
Усі вмирають. Всі заслуговують на смерть. Я збиралася померти від старості. Таким був план.