Насамперед люди поспішають виявити невдячність.

Рівень телевізійної реклами зазвичай досить високий. Але вона не залишає жодного сумніву в тому, що її пристосовують до нижчого спільного духовного знаменника, до найпримітивніших, що не звикли самостійно мислити верствам суспільства.

Ну, а раптом нічого не знайдеш? Не біда.
Бо ж за місто вирушити можна тоді.
Там і більше простору, і легше дихати. Втім, будь-яке може тебе чекати.
Як би не був ти розумний і досвідчений, але -
Неприємностей нам уникнути не дано.
Як же впоратися із цим? Та просто зовсім:
Не страждати і не плакати. Від цих проблем
Відмахнутися з посмішкою, крокуючи вперед.
І повір – неодмінно тобі пощастить.
Вище ніс! Скільки можна всього розповісти
Про місця, де тобі доведеться побувати!

- Спиш?
- Ні.
— А що очі заплющив?
— Борюся проти зовнішньої недосконалості навколишньої дійсності.
— Виходить?
- Ні.

Чоловік м'який, коли твердий. І твердий, коли м'який.

Може, любов і справді хвороба, але, на жаль, не заразна.

Людині необхідний стан закоханості. У когось чи у що-небудь. Завжди. Всю дорогу. Інакше нецікаво жити. Ну а мені найпростіше закохатися в тебе.

Зовсім не знак бездушності — мовчазність.
Гримить лише те, що пусто зсередини.

Хто не може стерпіти одного неприємного слова, той почує їх у великій кількості.

Для кохання потрібен розумний зміст, як олія для підтримки вогню.