Макс Фрай. Біле каміння Харумби
Я майже почув ніжний брязкіт сріблястого павутиння, що рветься, і зрозумів: все, пора відлітати. Прощання закінчилося, тепер цих трьох ніщо не пов'язувало. Навіть їхні спогади один про одного відтепер надійно заховані в потаємну скриньку, на кришці якої випалено напис:«Більше не має значення».