Фрідріх Вільгельм Ніцше. Людське, надто людське

Всі люди ще тепер, як і за всіх часів, розпадаються на рабів та вільних; бо хто не може мати дві третини дня особисто для себе, повинен бути названий рабом, будь він в іншому ким завгодно: державним діячем, купцем, чиновником, ученим.

Докладніше

Еміль Мішель Чоран (Сьоран). Механіка утопії

Ідея досконалості, як її не переодягай, увійшла до кожного: під нею підписується навіть той, хто ставить її під питання. З тим, що прямого продовження в історії не існує, що вона не рухається заданим курсом до певної мети, в наш час не погодиться ніхто.« Історія має мету, до якої вона  прагне, яку вона  містить у собі як можливість» — ось що проголошують наші бажання і вчення в один голос. Чим більше ідея обіцяє на завтра, тим швидше вона переможе сьогодні. Не здатні знайти Царство Боже в собі самих або, швидше, надто зіпсовані, щоб подібним пошукам вдаватися, християни перенесли його в майбутнє: спотворили сенс уроку, зате застрахували себе від невдач.

Докладніше