Я віддячу тобі,— сказав мій дядько,— я заповідаю тобі твори Леніна. Віднеси їх до макулатури і поміняй на«Буратіно»... Але спочатку задуши мене.

Зрештою, йому ж гірше — я лише втратила невірного коханця, а він втратив жінку, яка його любила.

— А що робити, коли це скінчиться?
— Цього ніколи не станеться. Фейсбук як мода, він ніколи не закінчиться.

Людство ніколи раніше не знаходилося у подібному становищі. Не досягнувши помітних успіхів у моральному вдосконаленні і не знайшовши мудрішого керівництва, воно вперше одержало до рук знаряддя, що можуть послужити йому найвірнішим засобом самовинищення.

Я дивлюся в нічне небо і знаю, що ми є частиною Всесвіту, ми в ньому. Однак, можливо, важливіше за ці два факти те, що Всесвіт знаходиться в нас. Коли я думаю про це, я підводжу голову. Багато людей почуваються маленькими через те, що Всесвіт такий великий. Але я почуваюся великим, тому що атоми, з яких я перебуваю, колись були частиною тих зірок.

Тієї миті, коли я знайшов вірні відповіді, змінилися всі питання.

Він любив Санкт-Петербург з його натовпами людей і шумом, з бібліотеками та театрами, кінотеатрами та ресторанами.

Так уже влаштоване життя: однією рукою дасть, а потім, свого часу – іншою рукою все забере.

Ми всі тут — лише яскраві іскорки, що горять посередині нескінченної вселенської чорноти. Ми супутники. Ми, люди, їдемо нескінченною дорогою в порожнечі, на якій рідко зустрінеш когось. І в кожній машині друг, ще одна іскра. Ми – супутники на дорозі. Яка гарна відповідь.

Без жалю, без долі
Дивитись на землю станеш ти,
Де немає ні справжнього щастя,
Ні довговічної краси,
Де злочини лише та страти,
Де пристрасті дрібної тільки жити ;
Де не вміють без остраху
Ні ненавидіти, ні любити.