Я вже сплю. Мене не кантувати, не лоскотати і з безглуздими питаннями не звертатися. Можна тільки поцілувати у вушко і побажати… хм…«спокійного ранку!»

Якщо доля обрушиться раз на кого лихом, то ударам її кінця не буває. Це давно відмічено.

Зло кордонів не шанує.

Накази зверху нашій країні лише юридично оформляють колективне несвідоме.

- Хюррем моя! Веселощі, радість, вічне свято! Мій ясний місяць! Моє світло у пітьмі! Моє сяюче сонце! Моя свічка! Мій помаранче милий! Ніжний та запашний! Володарка душі моєї! Ти мій наставник, друже! Ти пані! Володарка! Центр світобудови! Я твій раб і навіки їм залишусь!
— Ти для мене написав? Ти маєш дар  великого поета!
— Важливо не«хто написав», а той, хто мене надихнув!

Віч-на-віч
Особи не побачити.
Велике бачиться на відстані.
Коли кипить морська гладь -
Корабель у плачевному стані.

Кохання – це один світ на двох, в який реальність не може увійти без попереднього стуку в замкнені двері.

Зникнуть прищі - почнуться зморшки.

Бо природа, забезпечивши лева кігтями та зубами, слона – бивнями,... обдарувала жінку для самозахисту та оборони мистецтвом удавання і всю свою міць, що виразилася в чоловікові у тілесній силі та розумі, передала жінці у формі цього дару. Тому вдавання в ній є вроджена якість і властиво майже тією самою мірою як розумній, так і дурній жінці.

Його літературні дані становили найоптимальніший варіант. Адже повна бездарність – нерентабельна. Талант – насторожує. Геніальність - викликає жах. Найбільш швидка валюта - помірні літературні здібності.