- Цікаво. Ви кажете, що вам начхати на почуття інших людей, але вчинки ваші говорять про інше.
- Я співчував вісім секунд. А потім мене відвернули.

Нещасні випадки дуже дивні штуки. Вони зазвичай трапляються зовсім випадково.

Стулки важких металевих воріт були закриті і для більшої надійності перев'язані шнурком від черевика. Бантиком. Щоб, отже, ворог не проник.

Життя складається з багатьох нічого не значущих моментів. Поки одного разу не трапляється щось, що в один момент задає сенс кожній наступній секунді. Такі моменти – випробування мужності, перевірка на міцність.

Він ненавидів цей світ, де панують гроші і виринає на поверхню все гірше, що є в людині; він ненавидів цей світ і гірко шкодував, що наважився вступити до його меж.

Щоб впоратися з дітьми, потрібно мати залізні нерви, вроджену спритність восьминога та відростити очі на потилиці. Я давно дійшов цього висновку. З дітьми неможливо передбачити, що станеться за секунду.

Легко втекти і сховатися, коли трагедія входить у наше життя. Секрет до продовження вашого шляху – використати свій досвід – і добрий і поганий – створити найкращу версію себе.

Щоб дійти до суті, треба повернутись до самого початку.

Якщо Ви не прощаєте, то завжди залишаєтеся жертвою.

Якось на корабель граматик сів учений,
І керманича запитав цей чоловік самозакоханий: Читав ти синтаксис? —« Ні», — керманич відповів.
«Повжиття жив ти дарма!» - Вчений чоловік сказав. Ображений тяжко був керманич той гідний,
Але тільки промовчав і вигляд зберігав спокійний. Тут вітер налетів, як гори, хвилі взрив,
І керманич блідого граматика запитав: "Вчився плавати ти?" Той у трепеті великому
Сказав:«Ні, о мудрець поради, добрий ликом». «На жаль, вчений чоловік! - промовив мореплавець. -
Ти даремно витратив життя: корабель на дно йде».