Розповіді пишуть, коли немає  часу на романи. Статті пишуть, коли немає  часу на оповідання. А коли немає  часу навіть на статті, ведуть щоденник.

Немає нічого, подібного до кохання. Тобі варто спробувати, як це.

Іноді почуваюся ховрахом під час Куликівської битви — відчуваю, що щось відбувається, а зрозуміти не можу.

Якщо ви не заперечуєте, я йду спати. Те, що ми зробили, могло коштувати нам життя. Або гірше – нас могли виключити! (Нас усіх могли убити або, що ще гірше, виключити зі школи. А тепер, якщо ви не заперечуєте, я піду спати.)

Коли я говорю, що не можна вийти за межі середовища, це означає, що ви не можете вийти за межі того, що ви пережили чи випробували у житті.

Кіносюжет своєрідний тим, що за ним завжди буває страшна гонка. Сюжет цей ніколи не народжується, скажімо, в такій ситуації: сидячи біля каміна, один співрозмовник каже іншому:
— Знаєте що? Якщо вам коли-небудь спаде на думку хороший сюжет для фільму, напишіть, і ми поговоримо про це.
Це не відповідало б специфіці кіно. Специфіка кіно наказує ганятися за кіносюжетом стрімголов. Сюжет потрібен завтра. Він потрібний зараз! І потрібен у абсолютно дикому, так би мовити, первозданному стані. Якби сюжетсам, як ягнятко, з'явився в ательє і сказав:«Ось він я!» — його б, мабуть, вигнали з лайкою та криками:
— Чого вам тут треба?!

Я тут заради горщика із золотом наприкінці веселки. І крапка.

«Якщо вашої Тані ви не забули досі...» У цьому інтимному«вашій Тані» цілий психологічний комплекс — тут і ніжний закид, і приховане почуття, і лірична апеляція до минулого — і найбільша довіра до того, хто колись сказав, що любить її любов'ю брата і,«може бути ще ніжнішою».

Хто біжить за кордон, той зрадник Батьківщини.

Бачив, що жінки порядніші, самовідданіші за чоловіків — на Колимі немає  випадків, щоб чоловік приїхав за дружиною. А дружини приїжджали, багато хто...