Олександр Островський. Гроза

- Батюшки! Що сміху було! Якось його на Волзі на перевозі гусар вилаяв. Ось дива творив! А яке домашнім було! Після цього два тижні всі ховалися по горищах та по коморах.
— Ех, Кулігін, дуже важко мені тут, без звички. Усі на мене якось дико дивляться, наче я тут зайвий, наче заважаю їм. Звичай я тутешніх не знаю. Я розумію, що все це наше російське, рідне, а все ж таки не звикну ніяк.

Докладніше

Милі ошуканці. Тобі Кавано

Забудь про ідіотів, вони бачать те, що хочуть бачити. Вони не хочуть, щоби ти змінювалася, вони хочуть, щоб ти пішла. (Не думай про дурнів. Вони бачать тільки те, що хочуть бачити. Навіть якщо ти повністю змінишся, вони все одно будуть незадоволені. Їм не потрібні твої зміни. І ти їм не потрібна.)

Докладніше