- Ти можеш піти легким шляхом і зробити резекцію тому що ти боїшся, що якщо ти спробуєш впоратися сама і в тебе не вийде, звинуватити доведеться знову ж таки себе. Дозволь тобі відкрити сувору правду життя: жити взагалі страшно. Звикай. Чудес не буває. Все залежить тільки від тебе. Тож підніми свою дупу, вийди з палати та почни займатися спортом.
— А раптом буде дуже важко?
— У цьому житті все, що стоїть, дається дуже нелегко.

Будівлі під старовину схожі на акторів, що виконують роль атлантів; що б ви не говорили, а викликати в мене повагу вони не можуть.

Друзі - це люди, які можуть дозволити собі психануть, розвернутися, почати йти і посеред дороги, розвернувшись, запитати: "Ну якого хрону ти за мною не йдеш?"

У них на дачі (вже в нинішній повоєнний час) була навіть корова, але до періоду мого сватання корову продали, очевидно вирішивши, що одночасно тримати мене і корову це накладно.

Ана-Люсія Сойєру в ямі:
— Звідки в тебе пістолет? Чому ти ним не скористався, коли на тебе напали?
Сойєр:
— Чи знаєш, мене відвернули! Дубиною по голові!

— Чому, містере Андерсон, чому? В ім'я чого? Що ви робите? Навіщо, навіщо встаєте? Навіщо продовжуєте битися? Невже ви вірите в якусь місію чи вам просто страшно гинути? То в чому ж місія, можливо, ви відкриєте? Це свобода, правда, може бути, світ, чи ви боретесь за кохання? Ілюзії, містер Андерсон, чудасії сприйняття. Крихкі логічні теорії слабкої людини, яка відчайдушно намагається виправдати своє існування — безцільне та безглузде! Але вони, містер Андерсон, як і Матриця, настільки ж штучні. Тільки людинаможе вигадати нудне і неживе поняття - "любов"! Вам час це побачити, містере Андерсон, побачити і зрозуміти! Ви не можете перемогти, продовжувати боротьбу безглуздо. Чому, містере Андерсоне, чому ви наполягаєте?
— Тому що це мій вибір.

Нікого. Тільки ніч та свобода.
Тільки моторошно стоїть тиша.

Я намагалася зрозуміти, що відчула під час поцілунку, сподобався мені він чи я була обурена, але все, що я насправді могла згадати - це дотик губ Гейла і аромат апельсинів, яким все ще пахла його шкіра.

Це велика рідкість – чоловік, який виправдовує свою репутацію.

Шаленство відносно. Все залежить від того, хто кого замкнув у якійсь клітці.