Коли на кон поставлене життя, ні про яку чесну боротьбу не може бути й мови.

Я тільки сподіваюся, що Бог знаходить спосіб зробити мені це швидко, відразу, зовсім несподівано. Посадити мене в ліфт і щоб трос обірвався. Двадцять секунд польоту і кінець. Можливо, в порядку бонусу я впаду на когось мерзенного. На монтера-педофіла чи начебто. Це буде нормально.

Я зрозумів, що для того, щоб зрозуміти сенс життя, треба перш за все, щоб життя було не безглуздим і злим, а потім вже – розум для того, щоб зрозуміти його. Я зрозумів, чому я так довго ходив біля такої очевидної істини, і якщо думати і говорити про життя людства, то треба говорити і думати про життя людства, а не про життя кількох паразитів життя.

Кожному з нас судилося колись померти, чи не все одно, як це станеться.

Ти благай бога, щоб повік  робота була, щоб ситим бути.

Наша природа така, що потребує безперервного руху; повний спокій означає смерть.

Як важко мовчати, коли тебе не питають.

…Насолоджуватися тим, що є, замість того, щоб чекати неможливого, – не така вже й погана звичка.

Бути людиною означає віддавати свої борги.

Успіх це ще не крапка, невдача це ще не кінець: єдине, що має значення, це мужність продовжувати боротьбу.