Коли любиш — будь-які відстані ні до чого.

Я хочу вільно дихати,
Але для цього треба тікати.
Може, на згаслий вулкан?
Чи на Тихий океан?
Або до зірок, на Чумацький Шлях?
Щоб там у порожнечі відпочити.
Одного тільки серцю хочеться -
Самотності, самотності.
На безлюдному острові жити,
По піску босоногою бродити.
Щоб не бачити птахів, ні звірів,
Щоб не бачити жорстоких людей.
Милуватися хвилі бірюза.
Щоб пальма росла наді мною.
Сонця промінь нехай пестить мене,
Щоб тільки синє небо та я.
Щоб там, далеко, на краю,
Я долю змінила свою.

Думки свої не ховай. Сховаєш - забудеш потім, куди поклав.

Читання, як і секс у його найпоширенішому вигляді, вимагає двох партнерів – автора та читача. Ці партнери абсолютно необхідні один одному. Щоразу, коли ми беремо в руки книгу, ми готуємо себе до нових солодких, а часом і важких переживань, а коли їх не знаходимо, то з розчаруванням відкладаємо убік тому. Читаючи, ми ростемо, поступово доростаючи до всього кращого, що можна висловити за допомогою алфавіту.

Що гірше за смерть можеш ти побажати тому, на кого гніваєшся? Так заспокойся: він помре, навіть якщо ти палець об палець не вдариш.

Тим, хто приборкує свої бажання, вдається це робити лише тому, що бажання їх не настільки сильні, щоб бути неприборканими.

І сказав Господь до Ангола Свого:«Спустись у це місто і принеси Мені найдорожче, що знайдеш там». Пішов Ангел за словом Господнім, взяв із сміття купи олов'яне серце й мертвого птаха і приніс їх перед лице Боже. Ти правильно вибрав, – сказав Господь. — Голос Маленького Шпак не замовкне в Моїм саду, а Щасливий Принц прославить Мене в Небесному Місті Любові, і радості цієї ніхто не відніме у них».

Те, що ти робиш, це не твоє уявлення про те, що ти робиш.

Поки людина живе, вона не відчуває свого життя: вона, як звук, стає йому виразною через кілька днів.

Страхи бувають двох видів – раціональні та ірраціональні, а простіше – одні осмислені, а інші безглузді. Наприклад, бодлерівські сироти бояться Графа Олафа, і цей страх має повний сенс, оскільки він лиходій, який бажає занапастити їх. Але якби вони боялися лимонного пирога зі збитими вершками, це був би страх ірраціональний, тому що лимонний пиріг зі збитими вершками смачний і нікому ще нічого поганого не зробив. Боятися чудовиська, що ховається під ліжком, раціонально і осмислено, там і справді може виявитися чудовисько, готове вас з'їсти, але боятися агентів з продажу нерухомості ірраціонально, ці люди, як вам, напевно, відомо, допомагають купувати та продавати будинки. Якщо не вважати деякої пристрасті до потворного жовтого пальта, найгірше, що агент може зробити, - це показати потворний, на ваш смак, будинок. Тож боятися їх абсолютно безглуздо.