Осінь цього року видалася напрочуд теплою і майже безвітряною, що було рідкістю для цього міста, і навіть часті дощі не псували враження.

— Мій інстинкт підказує, що має на тебе види.
— Щодо видів ти фахівець.

Мова про сновидіння.
Вони плоди ледаря-мрії.
І сплячого дозвільного свідомості.
Їхня речовина - як повітря, а стрибки -
як вибухи вітру, що нишпорить сліпо
То на північ, то з півночі на південь
У припливі ласки і пориві гніву.

Твоє кохання - як ранкова і вечірня зірка: вона  заходить після сонця і встає до сонця. Немов полярна зірка, що, ніколи не заходячи, сплітає над нашими головами вічно живий вінок. Я благаю богів, щоб вони не змусили її померкнути на моєму життєвому шляху.

Усього нестерпніше для людини, це повний спокій, без пристрасті, без діла, без розваги. Він відчуває тоді свою нікчемність, свою недосконалість, свою залежність, неміч, порожнечу. Негайно з глибини душі піднімається нудьга, морок, прикрость, смуток, досада, розпач. (Усього нестерпний для людини спокій, не порушуваний ні пристрастями, ні справами, ні розвагами, ні заняттями. Тоді він відчуває свою нікчемність, занедбаність, недосконалість, залежність, безсилля, порожнечу.)

Як іноді злякає нас безодня в дощовій калюжі, в якій хіба що трохи намокне взуття, так само небезпечні і небувалі висоти в нас самих - з них можна зірватися в таку прірву, в порівнянні з якою обрив на Дунаї - ніщо.

Лише та державна влада має право на повагу та на підтримку, яка виражає прагнення та почуття народу або принаймні не завдає йому шкоди.

Як тільки в руки потрапляє телекамера, кожен намагається сам втиснутися в поле зйомки. Вчора журналіст брав інтерв'ю у військового міністра, тож за п'ятнадцять хвилин міністра показав протягом … хвилини! А решту часу — себе, улюбленого, розумного, вальяжного, красивого.

Чи принесе чорний кіт нещастя, головним чином залежить від того, людина ти чи миша.

Ви називаєте це прокрастинацією - я називаю роздумом.