Ніколи не знаєш, що ховає людська сутність за маскою, яку ми одягаємо щодня.

Школу не проковбасиш!

Слабкий стає сильним, боязкий - відважним, уразливий - великодушним, якщо ними рухає єдина гідна мета.

Я пишу вам лише для того, щоб ви не подумали, що я вам більше не пишу.

Кожен має право докорінно змінити своє життя.

Яке небуття? Де ви його взагалі бачили? Щоб не бути, мало того, що треба бути, треба ще й підмальовувати до буття слово не.

Звикнувши до всіх своїх каліцтв, починаєш забувати, що про це можуть подумати інші.

Є речі, які доводиться робити – їх робиш, але про них ніколи не говориш. Їх не намагаєшся виправдати. Їм немає виправдань. Їх просто робиш, та й годі. І забуваєш.

— Жінка, коли розсердиться, так уявляє, що може наговорити дуже гірких істин. Почне урочисто;«По-перше», та у п'яти словах усе й висловить; далі змісту і бракує.«По-друге»,«по-друге», а сказати нічого.
— Ах, який гидкий!
— Але й тут вони не губляться. Коли у них ні слів, ні міркування не вистачає, то вони лаятися починають. А по-друге, скажуть: Ти дурень, невігла. То що?
- Так точно. А по-друге, ти невігла!

Щастя схоже на казкові палаци, двері яких стережуть дракони. Потрібно боротися, щоб опанувати їх.