— Чоловік — лише чоловік. А ось син  — це вже й справді дещо!

— Еллі, мій друже, повір, люди створені зовсім не для того, щоб ти їх убивав.
Хлопчик знизав плечима, явно жалкуючи, що не для цього, і немов питаючи:«А для чого ще?»

Безмежна надія та ентузіазм – головне багатство молоді.

Я хотіла б заміняти тобі сигарети. Щоб ти так само жадібно вбивав себе мною.

Які підстави були в нього накласти на себе руки? Адже для того, щоб жити, потрібні більш вагомі підстави, ніж для того, щоб померти.

- Я люблю тебе. І завжди любитиму. Але ти так розбивав моє серце. Стільки разів підривав мою довіру.
— Але ж я змінився.

Я«об'їздила» його... щоб якась бездушна лялька каталася на ньому верхи?!

Втрату одного з батьків можна розцінюватися як нещастя. Але втрата обох - це просто безтурботність.

Вже в юності вона  пізнала ту важливу істину, що необачність і легковажність найчастіше шанують за невинність.

Якщо людина не здатна боротися зі своєю лінню і безвольністю, значить, вона вже знайшла своє місце. І кращого йому не дано, бо не треба.