Для тих, хто любить, як і для птахів, необхідно не тільки гніздечко, а й небо.

Великі особистості завжди наштовхуються на запеклу протидію посередніх розумів.

природний шлях від нікчемності до величі: забути, що ти – грам і відчути себе мільйонною часткою тонни…

— Приємно, мабуть, завжди чути море?
— Приємно чути, як двері грюкають. А то все море, море. Нудно.

- Я думав ти уникаєш "Ленгфордс"?
- Чому? Тому що тут працює Емілі, і вона мене покинула? Так, я дійсно не бачив Емілі після розриву, і я уникав Ленгфордс, ще я ходив сходами замість ліфта і одягав вуса і бере, щоб пройти по холу.
— То це був ти? Чорт, а я думав, що Джонні Деппа бачив...

Не бійтеся дорослішати: у кожному віці є своя краса. Минули роки - це не тільки труднощі і втрати, але насамперед досвід, мудрість, почуття гумору, спокійний і тверезий погляд на те, що відбувається в житті.

Через 20 років ви будете більше розчаровані тими речами, які ви не робили, аніж тими, які ви зробили. Так відступайте від тихої пристані. Відчуйте попутний вітер у вашому вітрилі. Рухайтесь уперед, дійте, відкривайте! (Через двадцять років ви будете більше жалкувати про те, чого не зробили, ніж про те, що ви зробили. Тому, відкиньте сумніви. Відпливайте геть від безпечної гавані. Спіймайте попутний вітер своїми вітрилами. Досліджуйте. Мрійте. Відкривайте.)

Колись давно ми про життя мріяли світло і піднесено,
слова, немов юні дівчата, до нас забігали в будинки,
манили, біліли собою, під мереживами і вишивками,
нам руки простягали, кружляли, ковзаючи по губах,
дивилися в очі, переконували, дороги нашіптували,
давали доторкнутися поглядом до незнайомих надій,
а ми — відставали від них, ставали долі своєю власниками
й дорослішали, і землю втоптували з незворотною неспішністю
малих успіхів, поразок, сезонних сумів.

Страшне слово«назавжди». Воно робить людей покірними та слухняними.

Кохання – це не соло. Кохання це дует. Варто одному зупинитись, і пісня затихне. Liebe ist kein Solo. Liebe ist ein Duett. Schwindet sie bei einem, verstummt das Lied.