У цій жінці поєднується старомодний шик і беззасіткове життєлюбність. Якби подібне продавалося, я стала б у чергу першою.

Зміни, хай найкардинальніші, – найкраща приправа до життя. Без них аж ніяк. Живе неспроможна залишатися незмінним.

— Чому тут пахне чоловічим одеколоном?
- Думаю, це від тебе.
- Так, я недавно натерся журналом.

Чи можна вигадати більш витончене катування, ніж розбудити людину дзвінком мобільника? Пронизливе брязкіт, підхльостується відчаєм, перетворюється на гуркіт відбійного молотка, скрегіт вагонних гальм, крик болю, оглушливе торохтіння, що бурить важку тишу ранкової порожнечі. Доведеться озватись, інакше смерть.

А потім займемося сексом, хіба не зрозуміло? Чим нам ще займатися? Або ти думаєш, що вивалиш мені своє добро, а я тобі:«Ось дякую! Класну штуковину показав. Ну добре, добраніч"?

Людям не можна довіряти, у цьому весь жах.

Яке має значення що подумають люди, якщо ти маєш рацію.

Найнелюдніший акт, який може здійснити людина — перетворити будь-кого на річ.

До речі, Траут написав книгу про грошове дерево. Замість листя на дереві росли двадцятидоларові папірці, замість квітів — акції, замість фруктів — діаманти. Дерево приваблювало людей, вони вбивали один одного, бігаючи навколо стовбура, і добре удобрювали землю своїми трупами.
Такі справи.

Критика мене тягне. Одна з цілей критики – змусити читача засумніватися у розумових здібностях.