Мозок людини вигадав слова в честолюбній спробі навчитися думати, а потім почуття узурпували слова. Але ми, як і раніше, намагаємося думати.

Майстерні підлабузники зазвичай не менш майстерні наклепники.

А ти нізащо люби.

Геній – це один відсоток натхнення та дев'яносто дев'ять відсотків поту.

До чого ж міцно в'їлися в нашу свідомість стереотипи!

Вбити Час! Хіба таке йому сподобається! Якби ти з ним не сварилася, то могла б просити в нього все, що хочеш.

Чи не все людство поділяє твої проблеми. Якщо ти не отримуєш бажаного, ти страждаєш. І навіть якщо ти отримуєш саме те, чого бажаєш, ти все одно страждаєш, тому що ти не можеш утримувати це вічно.

У день приїзду він фехтувався на ціпках, а за ним всі почали фехтуватися. Навіть дівчатка.

Іноді мені здається, що джинси загубилися навмисне. Що це їхній останній подарунок нам. Вони знову нас подружили, навчили прощати і любити, розуміти, що чари нашого життя в тому, щоб усім ділитися. В останній день літа, дивлячись, як море зливається з небом, я раптом зрозуміла, що бачу дуже знайомий колір. Трохи бляклий блакитний колір зношених джинсів.

Найдивовижнішою рисою московського суспільства був його абсолютний, сліпий матеріалізм. Цікавитись інтелектуальними питаннями вважалося ознакою ексцентричності.« Суспільство» складалося лише з нікчемної купки людей, що прославилися швидкістю збагачення; вони збиралися один в одного в палацах, наїдалися до відвалу, грали в карти і пліткували, штучно оточуючи себе ореолом таємничості та величі.