Антон Павлович Чехов. Вишневий сад
Вам не п'єси дивитися, а дивитися частіше на самих себе. Як ви все сіро живете, як багато кажете непотрібного.
Вам не п'єси дивитися, а дивитися частіше на самих себе. Як ви все сіро живете, як багато кажете непотрібного.
Ми не можемо жити, покладаючись на те, що може статися. Ми маємо жити тим, що є. Ви живі, ось що важливе.
Любити - не означає відмовлятися від своєї свободи, це означає надавати їй сенсу.
- Можете ви мені в обличчя заявити, що я - зло? Я - зло, офіцер Старлінг?
— Я думаю, ви руйнація. А це для мене одне й те саме.
— Зла лише руйнація? Тоді бурі - зло, якщо все так просто, і вогонь, та ще й град до того ж. Все те, що агенти страхових компаній валять в одну купу під рубрикою Дії Господні.
— Свідомо скоєне...
— Я — для власного задоволення — колекціоную церкви, що впали. Ви не бачили нещодавню передачу про церкву в Сицилії? Чудово! Фасад храму впала під часспеціально замовленої меси та поховав під собою шістдесят п'ять бабусь. Це - зло? Якщо так, хто ж його зробив? Якщо Він там, то Йому просто це подобається, офіцер Старлінг. І тиф, і лебеді – одних рук справа.
Не можна одночасно заперечувати начальству, яке тобі щось рекомендує, і займати місце, що дає двісті доларів на тиждень.
Коли в бруді стираєш сукню ти,
Не чекай від цього прання чистоти.
Якщо хочеш вилікуватись від невігластва, треба в ньому зізнатися.
Розумні люди часто бувають жорстокі. Дурні люди жорстокі понад будь-яку міру.
Є люди, яких шанує фортуна. У всякому разі, у цьому впевнені оточуючі, які відчувають по відношенню до пустощів удачі люту заздрість, змішану із захопленням. Взагалі ударів долі на їхню частку припадає не менше, ніж усмішок, просто щасливці ніколи не сумують і не скаржаться. Нещастя вони скидають із себе здивованим потиском плечей, а в щастя заорюються, ніби в сліпуче ошатний плащ. Вони не удостоюються помічати негараздів, і так до самої смерті. Якщо комусь на землі і слід заздрити, то власникам цього чудового дару.