Боротьба проти зла легко сама набуває характеру зла, заражається злом. Є зловісна моральна діалектика маніхейського дуалізму. Надто великі вороги зла самі робляться злими. Це парадокс боротьби зі злом та злими: добрі для перемоги над злими робляться злими і не вірять у інші способи боротьби зі злими, крім злих способів. Доброта викликає до себе зневажливе ставлення і здається нецікавою та прісною. Злість же імпонує і здається цікавішою та красивішою. Люди боротьби думають, що злість розумніша за доброту. Проблема тут у тому, що, по суті, не можна здійснювати цілей добра, добрих цілей. Це дуже легко веде до зла, до злих засобів.

Ніколи не одружуйтесь, містере Грей, — це єдиний спосіб зберегти всі свої ілюзії.

Людина може стати тобі близькою за три дні. А той, хто живе поряд з тобою роками, може так і не дізнатися, який твій улюблений колір.

Ну, знаєш як кажуть:«Чим довше чекаєш, тим більше дупа!» (Не махаєш на себе рукою. Знаєш приказку:«Чим більше чекаєш, тим більше зад».)

Проста відмова - одна мить болю!

У столиці єдиним мірилом переваги були гроші, а володіння грошима було свідченням влади, і всяке, найприродніше бажання чоловіків і жінок мірялося лише грошима. Прагнення до прекрасного, гостинність, насолода музикою та танцями, кохання – все перетворилося на привід для демонстрації багатства.

Правда завжди звучить по дебільному і це саме вона.

Добре, коли можеш назвати на ім'я причину своїх бід, чи не так? Тоді все набагато простіше.

- Тоді я йду.
— Дивись, щоб тебе дверима на виході не зачинило.

Мовчання іноді зближує людей більше, ніж розмови.