Дивлюся на шлюб як на справу досить нудну, а для чоловіка й зовсім нудну. Адже шлюб для чоловіка – це позбавлення всіх особливих прав, і твої принци бунтують, отруюють життя і собі і дружині. Навіщо мені чоловік-герой? Мені потрібна та нормальна середня людина, яка терпляче понесе своє сімейне ярмо. Адже у себе вдома немає ні героїв, ні геніїв, ні особливих людей, і в цьому, на мою думку, секрет того крихітного, незграбного егоїзму, який ми називаємо сімейним щастям.
Джеррі вдивлявся в її обличчя. Воно було зовсім ляльковим і звичайно гарним.
— Раз я кажу, що кохання — це не вигадка людства, це відчутна величина, це сила, це має щось означати.
- Любов має значення, так. Громадська користь: соціальні зв'язки, виховання дітей...
Ми любимо людей, які померли. Яка в цьому громадська користь?
— Ніяке...
— Може, кохання — це щось більше, що ми не можемо поки що усвідомити. Можливо, це свідчення чогось... артефакт якогось іншого виміру, яке ми не в змозі осягнути. І мене тягне через увесь Всесвіт до людини, яку я не бачила 10 років і яка, можливо, вже мертва. Може, нам варто довіритися їй [любові], хоч ми й не розуміємо її суті?
Боже мій, нещасна країна, де людина не може розпорядитися своєю дупою.
- Ми були в іншому місці... Вона літає?
— Вона зникає і з'являється тут. Ти не зрозумієш.
Допитувати свого партнера про стосунки з іншими – це прихована форма мазохізму.
Стати дорослим — це означає забути, а потім відмовитися від того, що було важливо, коли ти був дитиною.
Що це втеча від життя чи картина епохи?
Це питання ти ставив собі,
розглядаючи полотна молодих художників,
слухаючи промови політиків, перечитуючи вірші поетів.
У будь-якому сні, дитинко, головне — вчасно прокинутися.