... якщо ми почнемо вбивати чоловіків на весіллях, вони боятимуться шлюбу ще більше, ніж раніше.

— Не думайте про слонів. Про що ви зараз думаєте?
— Про слонів.

Надіслали на читання дві п'єси. Одна називалася«Вітамінчик», інша —«Куди дивиться міліція?». Потім було пояснення з автором, і, вислухавши мене, він сумно сказав: Я бачу, що гумор вам недоступний.

Ми всі самотні на цьому світі, сонечко. Той, хто каже інше — бреше. Або намагається щось продати.

Щоб отримати вигоду від рідкісної можливості, її треба зробити пріоритетом номер один. І це не означає«ось те, чим я займуся у вільний від родичів/друзів/навчання/ тимчасових заробітків час». Це означає«ось те, чим я буду зайнятий, іноді відволікаючись на їжу чи тимчасовий заробіток».

Схоже, що Бог любить мучеників. Ви колись бачили щасливого генія? Ні, кожного тріпала життя, як травинку на вітрі. Щастя - поняття для середніх у всіх відносинах громадян, і справедливості тут немає.

Масику, ти болвасику! Ти забув закрити кран у ванній кімнаті!

— Багатство не є щастям!..
— Все-таки воно ближче до нього, ніж бідність: — немає  нічого несмачнішого, як бути задоволеною своєю долею в скромній хатині... за чашкою грішної каші.

Коли ми з Меггі одружилися 60 років тому, ми не мали грошей. На нашому банківському рахунку було 8 доларів. Перші два роки ми навіть не мали телефону. Ми винаймали крихітну квартирку у Венісі, по сусідству з бензозаправкою. Там на стіні висів мій перший телефон. Я вибігав до нього, брав слухавку, а люди думали, що дзвонять мені додому. Не було навіть телефону, що вже казати про машину. Але знаєте, що ми мали? Кохання.

Для того, щоб добровільно і вільно визнавати та цінувати чужі переваги, треба мати власне.