Тревор був моїм найкращим другом. П'ятсот років я жила з однією людиною, і вона загинула. І я більше не хочу тікати. Тому що мені більше нікуди тікати.

Ти ведеш шляхетну людину на смерть, Один, ти не король, ти звичайний злочинець.

Трагедія сучасної людини не в тому, що вона знає все менше і менше про сенс свого життя, а в тому, що все менше і менше її це турбує.

Лікті кусають, коли руки короткі.

— Кошмаре, цю пісню вони крутять двадцять разів на день.
- Формний садизм. ФОРМЕННИЙ САДИЗМ!

Заслужиш репутацію скаженого пса, готуйся розділити собачу частку.

І мені стало дуже неприємно. Від того, що він знає про відсутність планів на уїк-енд. І те, що він точно знає, що мої плани – це він. І що я чекаю на нього. І що мій телефон чекає на нього, і мій замок у дверях, і моя постіль.

Я спостерігав за хмарами... Хмари – вічні мінливі мандрівники. Хмари — як життя... Життя теж вічно змінюється, воно  так само різноманітне, неспокійне і прекрасне...

Повія — це не професія, а стан душі.

У давнину чоловіки зі зброєю в руках переживали аморальний акт вбивства собі подібних, переконавши себе, що воюють за своїх дітей. Сьогодні чоловіки виставляють своїх дітей умирати за себе.