Робота — це така сама ілюзія, як і кохання. Хтось обманює, хтось самообманюється...

... я з досвіду життя переконався в тому, як шкідливо думати і ще шкідливіше говорити багато, що здається дуже благородним, але що має назавжди бути заховано від усіх у серці кожної людини, - і в тому, що благородні слова рідко сходяться з благородними справами. Я переконаний у тому, що вже по тому, що добрий намір висловлено, – важко, навіть переважно неможливо, виконати цей добрий намір...

Точно знаю, що чудеса бувають, але трапляються вони лише з тими, хто не втрачає надії.

Є дороги, які потрібно пройти самотужки.

Як можна побудувати лад без мудрості мас? Хто не зважає на них, не в змозі шлях вказати мільйонам людей. Великі вчителі! Вимовляючи мови, не затикайте вух.

Ми отримуємо саме ті кошмари, яких заслуговуємо.

Я, чесно кажучи, не розумію, чому я маю так рано вставати. Вранці повинні вставати лише член та сонце.

- Він знайде нас!
— Орди Чингісхана не могли пройти через ці двері. А вони пробували, повір.

Мало знати собі ціну – треба ще мати попит.

Я справді втомився від болю, який чую та відчуваю, бос. Я втомився від того, що постійно йду кудись, самотній, усіма покинутий. У мене ніколи не було друга, який склав би мені компанію, сказав, куди ми йдемо і навіщо. Я втомився від людей, які так ненавидять одне одного. Їхні думки ріжуть мене, як уламки скла. Я втомився, що часто хотів допомогти і не зміг. Я втомився від темряви, що оточує мене. Але найбільше втомився від болю. Її дуже багато. Якби я міг покласти їй край, мені захотілося б жити далі. Але я не можу.